Висловлювання, цитати, афоризми Дем'яна Многогрішного
Дем'ян Ігнатович Многогрішний: Народився 1621 року в Коропі, Річ Посполита (Україна). 3-й очільник Лівобережної Гетьманщини (1668—1672). У 1665—1668 роках — полковник Чернігівський. Після насильного вигнання за бажання об'єднати Україну під владою Петра Дорошенка завідуючий твердинь у Бурятії. Помер після 1701 року в Селенгінську, Московщина (Росія).
Висловлювання, цитати, афоризми Дем'яна Многогрішного
«Якщо царська величність дозволив наші землі потроху віддавати королю, то нехай би віддав уже нас усіх. Але в нас є війська, будемо боронитися, а землі своєї не уступимо, а на захист від москалів надіятися нічого»
«Царські військові люди замість оборони завдали нам ще гіршої кривди і знищення: в наших городах вони докучали бідним людям частими злодійствами, підпалами і вбивствами до смерти та різними муками, а до того вони до наших звичаїв і обичаїв не звикли»
«Це престольний город, царствуючий із давніх часів, звідки на весь світ благодать Божа зросла і засяяла. Великий государ преславний город Київ і всі українські городи не шаблею взяв, а Запорізьке Військо піддалося йому добровільно. Коли ж Київ і все Запорізьке Військо великому государеві тепер непотрібні і він віддає їх королеві, то нехай би наказав воєвод і військових людей вивести з Києва та інших міст, а вони знайдуть собі іншого володаря!»
«Доходять до мене чутки, що козаки мало мене люблять; якщо це правда, нехай пишуть до царя про вибір нового гетьмана — я передам клейноди тому, кого вони собі гетьманом оберуть; але поки я гетьманом, поти буду приборкувати самовольців, скільки маю сили»
«Царські військові люди замість оборони завдали нам ще гіршої кривди і знищення: в наших городах вони докучали бідним людям частими злодійствами, підпалами і вбивствами до смерти та різними муками, а до того вони до наших звичаїв і обичаїв не звикли»
«Це престольний город, царствуючий із давніх часів, звідки на весь світ благодать Божа зросла і засяяла. Великий государ преславний город Київ і всі українські городи не шаблею взяв, а Запорізьке Військо піддалося йому добровільно. Коли ж Київ і все Запорізьке Військо великому государеві тепер непотрібні і він віддає їх королеві, то нехай би наказав воєвод і військових людей вивести з Києва та інших міст, а вони знайдуть собі іншого володаря!»
«Доходять до мене чутки, що козаки мало мене люблять; якщо це правда, нехай пишуть до царя про вибір нового гетьмана — я передам клейноди тому, кого вони собі гетьманом оберуть; але поки я гетьманом, поти буду приборкувати самовольців, скільки маю сили»
